Новини

Всі новини
2018-11-12

«Привабили цінності та люди, якими живе «Самопоміч», – Наталя Коваль

33-річна Наталя Коваль прийшла в політику лише у 2015 році, ставши депутатом Шполянської міської ради. Із 2017-го – очолює відділ економічного розвитку та інвестицій. Мама двох дітей зізнається: раніше навіть припустити не могла, що матиме до влади якийсь стосунок. Адже 8 років до цього була директором столичної медіакомпанії.

Коли ж очікувала на появу двійнят – переїхала із чоловіком у Шполу, поближче до рідних. Спочатку планували, що це тимчасово. Потім вирішили лишитися. Зараз вона  є очільницею Шполянського районного осередку «Об’єднання «Самопоміч». Здобуває другу вищу освіту за спеціальністю «Публічне адміністрування та управління».

DSC_1341

– Пані Наталю, що мотивувало вас, молоду дівчину, піти в політику?

– Мій шлях у місцеву політику був не зовсім усвідомленим, у списки кандидатів мене записали керівники підприємства, в якому я тоді працювала. Депутатом міської ради стала у 2015 році від іншої політичної сили, мала досить загальні уявлення про депутатську діяльність.

Коли ж почала детально вивчати законодавство, що регламентує роботу депутатів місцевих рад та їх участь у місцевому самоврядуванні, відбулося переосмислення. Я почала активно брати участь у навчаннях для депутатів та молодих політиків. Згодом дійшла до певного рівня політичної освіченості та вирішила, що та політична сила не підходила мені за жодними характеристиками.

– Чому ви змінили політсилу на команду «Самопомочі»?

– У Радикальній партії мені не подобався процес керівництва організаціями на місцях, формування команди. Очевидним став зв’язок політичних осередків у районах і з бізнесовими колами, які фінансують і потім самі обирають кандидатів у депутати. Коли людину долучали до команди, то не надто цікавилися її минулим, планами. Тому вирішила: мені такий варіант не підходить.

Подивившись на політичну арену України знайшла для себе «Об’єднання «Самопоміч». Мене привабили цінності та люди, якими воно живе. У березні 2017 року я й долучилася до команди, стала керівником районного осередку, зібрала навколо себе однодумців.

– Розкажіть про команду «Самопомочі» на Шполянщині? Які цілі перед собою ставите?

– Нині наш осередок налічує 15 людей. Ми також маємо прихильників, які долучаються до нашої діяльності, але не планують поєднувати своє життя з політикою.

Ціль у команди чітка: змінити владу в Шполянській громаді та інших ОТГ району. Лише у такий спосіб ми зможемо зламати чинну систему та змінити тенденції, коли до влади приходять  несвідомі люди, або ті, які працюють не на розвиток громади, а для лобіювання власних інтересів. Хочеться наповнити владу людьми активними, які бажають розвитку як на місцях, так і в державі.

– Які проекти місцева команда втілює на території Шполянського району?

– Ми часто прибираємо захаращені території у різних частинах міста. Також влаштовували низку заходів для дітей, на яких  говоримо про безпеку на дорозі. У такий спосіб демонструємо людям, що корисні справи робити – просто.

Також в нашому районному офісі працює фахівець, що консультує людей у соціальній, юридичній сферах. Якщо у громадян виникла проблема, то ми намагаємося зорієнтувати, як вчинити, або ж допомагаємо у взаємодії з органами місцевої влади вирішити її.

Плануємо зробити на рівні громади цікавий проект з політичної освіти. До цього залучатимемо не лише членів команди «Самопомочі», а й інші політсили, пересічних людей. Усе для того – аби вони могли розібратися, що таке влада, як вона працює. Розглянемо виборчий процес, щоб зробити на місцях людей грамотнішими, політично свідомими. Щоб вони, коли йтимуть на президентські, парламентські вибори, аналізували діяльність політсили, якій віддають свій голос.

– Як вам працюється у ролі жінки-керівника?

– Питань через мою стать – не виникало (посміхається). Мене підтримує чоловік. Чимало речей ми робимо спільно. Стосунки однаково дружні складаються як із чоловіками, так і з жінками в команді. Коли люди досягли певного рівня виховання, усвідомлюють, чому вони у цій команді, то про проблеми не може бути й мови.

– Окрім партійної діяльності, ви працюєте на посаді начальниці відділу економічного розвитку та інвестицій. Розкажіть про свої обов’язки.

– Головним моїм завданням була координація написання стратегії розвитку Шполянської громади на 2018-2020 роки. У стратегії дві цілі – підвищення якості життя людей та конкурентоспроможності громади, залучення додаткових інвестицій, щоб на місці створювалися нові робочі місця, зростали зарплати.

Нині я координую процес втілення стратегії в життя та шукаю для цього ресурси. На цій стінці усі проекти, які мають бути реалізовані за три роки.

Біля робочого місця пані Наталі кілька аркушів паперу із роздрукованим планом реалізації проектів.

Ми використовуємо не лише кошти місцевого бюджету, обласного, державного, а й можливості Державного фонду регіонального розвитку, подаємо проекти на міжнародні конкурси грантів.

У цьому році вже виграли один проект від ДФРР, ще один від «U-LEAD з Європою». Також чекаємо результатів ще за результатами кількох конкурсів.

Які проекти вже втілюєте в життя?

Отримали кошти на капітальний ремонт та обладнання двох груп дитячого садочку. Це близько 2 мільйонів гривень. Частину коштів дала держава через ДФРР. Цей проект важливий для громади, адже всі 4 садочки переповнені, є потреба у відкритті додаткових груп.

Завдяки «U-LEAD з Європою» модернізовуємо ЦНАП. Наразі вже відремонтовано повністю місце, де працюють адміністратори у форматі відкритого простору, завершується ремонт у холі.

– Розкажіть, яка Наталя Коваль поза громадсько-політичною діяльністю?

– Ми з чоловіком виховуємо синів-двійнят. Ще коли була у декреті, то захоплювалася фотографією, дизайном. Попередня сфера діяльності дала про себе знати (посміхається). Нині ж моя робота у команді «Об’єднання «Самопоміч» переплітається із хобі.

Свій вільний час використовую на те, щоб побути з родиною, відвідати тренінг чи почитати спеціалізовану літературу.

Вдома люблю готувати, це переважно прості домашні страви. Із синами ліпимо вареники, печемо піцу. Відпочивати можемо як за переглядом родинного фільму, так і активно: в селі у бабусі, в парку, в лісі на пікніку.